15 квітня відзначається Міжнародний день фахівця з лабораторної діагностики.
Тож поговоримо про взаємозв’язок лабораторної та інструментальної діагностики.
При встановленні діагнозу лікар враховує:
– анамнез пацієнта
– результати клінічного огляду
– результати лабораторних досліджень
– результати інструментальних досліджень
До інструментальних досліджень належить МРТ, КТ, рентген, УЗД та інші. Серед лабораторних досліджень розрізняють: загальноклінічні, гематологічні, цитологічні, біохімічні, мікробіологічні (бактеріологічні), імунологічні (серологічні), генетичні, токсикологічні.
Інструментальна та лабораторна діагностика надзвичайно тісно між собою пов’язані. При виявленні підозрілих знахідок на МРТ, КТ, УЗД чи рентгені пацієнту може бути призначена біопсія з подальшим дослідженням матеріалу, котрим вже займаються лікарі-лаборанти. Також на МРТ чи КТ з контрастуванням ми не приймаємо пацієнтів без аналізу крові на креатинін. Тобто колеги допомагають нам визначити безпечність дослідження для пацієнта.
Ще одна спільна риса двох видів діагностики — це те, що висновок діагностики не є діагнозом пацієнта, а лише складовою, яку лікар враховує при встановленні діагнозу.
Зазвичай лікарі-радіологи та лікарі-лаборанти не спілкуються особисто, проте злагодженість їх дій безпосередньо впливає на процес встановлення діагнозу пацієнту та визначення тактики його лікування.